St. John The Baptist Ukrainian Catholic Church in Newark NJ
Бл. Каспар Штангассінгер (1871-1899)
Каспар Штангассінгер народився у 1871 році у Берхтесгадені (Berсhtesgaden) на півдні Німеччини. В сім'ї Штанггассінгера було шістнадцять дітей, Каспар був другим. Його батько, який був всіма шанований, був фермером і власником кам'яного кар'єру.
З дитячих літ Каспар бажав і прикладав усіх зусиль, щоб стати священиком. Ще будучи дитиною, він молився за своє священиче покликання, часто "проповідував" короткі проповіді перед своїми братами і сестрами, а також очолював процесії до каплички в горах, яка знаходилася недалеко від їхнього дому.
Коли Каспарові виповнилося десять років, він поїхав до Фрайсінг (Freising) продовжувати своє навчання, яке було для нього дуже важким. Тому батько говорив йому, що якщо він не здасть екзаменів, то буде змушений залишити школу. З сильним бажанням, великою посвятою і відданістю молитві Каспар постійно робив успіхи. Під час вакацій часто збиралася навколо нього група хлопців, яких він заохочував до християнського життя, формував з них спільноту і був їхнім лідером. Ці групи щодня ходили на Святу Літургію, часто робили різні подорожі і прощі. Одного дня під час подорожі у гори, ризикуючи своїм життям, Каспар врятував життя одного з хлопців.
У 1890 році Каспар вступив до дієцизальної семінарії Мюнхена і Фраййсінга і розпочав богословські студії. Щоб краще пізнати Божу волю, він добровільно і неухильно дотримувався молитовного розпорядку. Дуже скоро він зрозумів, що Бог покликав його до монашого життя; і як наслідок - він вирішив приєднатися до спільноти редемптористів після того, як відвідав один з їхніх монастирів.
У 1892 році, проти волі батька, він вступив до новіціяту редемптористів у Гарсі (Gars), а в 1895 році був висвячений на священика у Регенcбарзі (Regensbarg). Каспар Штанггассінгер вступив до Згромадження Найсвятішого Відкупителя з великим бажанням бути місіонарем. Однак він був призначений соцієм у малій семінарії в Дуррнберзі (Durrnberg) недалеко Халейн (Hallein) для формування майбутніх місіонарів. Каспар, який сумлінно дотримувався обіту послуху та жив ним, повністю віддався цій праці.
Кожного тижня він проводив двадцять вісім годин у класах, навчаючи хлопців, і завжди був відкритий для них. Він ніколи не відмовлявся від недільної праці у церквах сусідніх сіл, особливо ж, коли потрібно було проповідувати. Дякуючи такому стилю життя, о. Каспар завжди був відкритий для всіх і розумів потреби кожного, а особливо студентів, які бачили в ньому більше друга ніж настоятеля. Правила формування були у той час дуже суровими, але о. Каспар ніколи не поводився різко, і якщо інколи зрозумів когось неправильно, то одразу ж перепрошував.
Повністю відданий Ісусові у Пресвятій Євхаристії, молодий редемпторист запрошував хлопців і вірних, які до нього приходили, звертатися у своїх потребах за допомогою до Ісуса, утаєного в Євхаристії. Він заохочував їх йти до Христа і розмовляти з Ним як із товаришем. Його проповіді були без погроз, без яких не обходилося у ті часи, і завжди пригадували вірним вести християнське життя.
У 1899 році редемптористи відкрили нову семінарію у Гарсі, і о. Штангассінгер був переведений у новий навчальний заклад на місце ректора. У той час йому було лише двадцять вісім років. Він встиг лише провести реколекції для студентів, оскільки через тяжку хворобу - запалення очеревини, 26 вересня завершилася його подорож на цій землі.
У 1930 році його тіло було перевезено до церкви у Гарсі і тоді ж розпочато процес беатифікації. Папа Іван Павло ІІ 24 квітня 1988 року проголосив отця Каспара Штангассінгера блаженним.