Бл. Петро Ромеро Еспехо (1871-1938)

Народився 28 квітня 1872 р. в Панкорбо (провінція Бургос). Вступив до ювенату редемптористів у Eспіно. Обіти склав 24 вересня 1890 р., а священичі свячення отримав 29 лютого 1896 р. Після другого новіціяту був призначений проповідувати на місіях. Служив у спільнотах в Aсторзі, Мадриді i Гранаді, а в 1921 р. переїхав до Квенки.

З огляду на вроджену несміливість і брак таланту до проповідництва по певнім часі був вимушений залишити місії і посвятити себе служінню в сповідальниці, молитві та умертвленням. Також проводив реколекції для сестер. Як чернець був дуже послушний і давав свідчення великого духа убожества.

Після вибуху громадянської війни 23 липня 1936 року за розпорядженням настоятеля сховався в одному жіночому монастирі, де був дім для старців. Був як би одним із тих стареньких, служив Літургію та ніс інші священичі послуги. У серпні 1937 р. заховався в одній родині. Коли хтось доніс на нього, його викликали до цивільного суду. Спокійно ствердив, що є редемптористом. Був інтернований до "будинку Милосердя", але насмішки і зневаги, які там були, змусили його піти звідти і жити на вулиці як жебрак. Не хотів йти до людей, щоб не наражати їх на небезпеки, але завжди, коли його просили уділити Таїнства, без зволікання приходив. З вервицею і хрестом у руках випрошував на вулицях хліб. Жив як правдивий місіонер, опікуючись хворими, сповідаючи та служачи Літургії по домах. Але його здоров’я поступово погіршувалось.

Кілька разів бойовики заарештовували його, у травні 1938 р. був вкинутий до в’язниці "за образу уряду". Занедужав дизентерією, доглядали його інші священики-в’язні. Помер 4 липня 1938 р. через терпіння, яких зазнав в часі переслідувань. Ніколи не заперечував того, що він чернець, священик. Хоча не був убитий, кінець його життя Церква визнала за мученицький.

13 жовтня 2013 року в місті Таррагона, Іспанія, відбулась беатифікація шести іспанських мучеників редемптористів: о. Йосифа Ксаверія Горостерраци і п’ятьох співбратів. 20 грудня 2012 р. Папа Венедикт XVI підписав декрет про їх мучеництво. Свято беатифікації великої групи понад 500 іспанських мучеників провів кардинал Анджело Амато, префект Конгрегації у справах святих і делегат Папи Франциска.

Нові блаженні належали до одної спільноти редемптористів у Квенка, яка відзначилась героїчною відвагою і апостольським запалом аж до віддання життя у важкі часи, позначені ілюзіями всемогутності великих тоталітарних систем. Нові мученики стали іконою монашої спільноти, згуртованої біля Христа Відкупителя, яка із запалом проповідує Євангеліє, тобто правдивою редемптористською спільнотою, яка є віддана справі Відкуплення. За прикладом перших мучеників християнства шість редемптористів показали своїм переслідувачам та всім учням Христовим виразне свідчення цілковитого віддання себе Богові і Церкві. Їхня євангельська лагідність є тихою, але дієвою обороною перед насиллям і переслідуванням, наочним прикладом послідовності і вірності до кінця. У цей Рік Віри іспанські мученики для всіх редемптористів стали прикладом святості і заохотою до життя в цілковитому віддані себе Богові і місійній справі Згромадження.

Днем їхньої літургічної пам’яті було визначено 6 листопада.

Молитва:

Боже, Отче наш, через хрест та самопосвяту Ти включив блаженного Йосифа Ксаверія і його співбратів (Киріака, Михайла, Юліана, Вікторіана та Петра) у таємницю Великого Відкуплення Твого Сина та вчинив їх через мучеництво вірними своїми свідками. Просимо Тебе за їхнім заступництвом, щоб ми були відважні у визнанні віри і щедрими в любові. Амінь.