Бл. Юліан Поцо Руіс де Саманієго (1903-1936)

Народився 7 січня 1903 р. в Паєта (провінція Алава). В 1913 р. втупив до ювенату редемптористів у Eспіно, де зауважили його велике старання в духовному житті. Як думаюча людина, розвинув у своєму житті дар ради і проводу. У 1920 р. склав обіти, а священичі свячення отримав 27 вересня 1925 р. в Aсторзі. В часі формації в 1921 р. захворів туберкульозом, а в 1923 році стався рецидив з сильним кровохаркання.

Літом 1926 р. переїхав до Гранади, де познайомився із Слугами Божими Кончітою i Франциском Баречегурен. Всі вважали його за людину із дитячим обличчям, делікатного, второпного і розумного. Його усмішка відкривала йому всі серця. Змирившись із хворобою, посвятив своє життя молитві, сповіді і послузі хворим. Був добрим сповідником і духівником, якого поважали. В 1928 р. переїхав до Квенки, де його застало релігійне переслідування.

Залишив монастир св. Филипа 20 липня і заховався в домі знайомих людей разом із братом Віктором. Коли його запитали, що сказав би, якби за ними прийшли, то він відповів: «Ми б представили себе як ченці редемптористи. Не маємо мучеників… тож, може будемо першими!» З огляду на тривання переслідувань заховався у семінарії. Але 9 серпня під час молитви на вервиці був заарештований і разом із священиком Eскрібано його повели на мучеництво. Обоє були застрілені на дорозі з Квенки до Tрагасете. Отець Поцо мав 33 роки і став мучеником, коли молився на колінах, тримаючи в одній руці хрест, а в іншій вервицю, та з посмішкою на обличчі.

13 жовтня 2013 року в місті Таррагона, Іспанія, відбулась беатифікація шести іспанських мучеників редемптористів: о. Йосифа Ксаверія Горостерраци і п’ятьох співбратів. 20 грудня 2012 р. Папа Венедикт XVI підписав декрет про їх мучеництво. Свято беатифікації великої групи понад 500 іспанських мучеників провів кардинал Анджело Амато, префект Конгрегації у справах святих і делегат Папи Франциска.

Нові блаженні належали до одної спільноти редемптористів у Квенка, яка відзначилась героїчною відвагою і апостольським запалом аж до віддання життя у важкі часи, позначені ілюзіями всемогутності великих тоталітарних систем. Нові мученики стали іконою монашої спільноти, згуртованої біля Христа Відкупителя, яка із запалом проповідує Євангеліє, тобто правдивою редемптористською спільнотою, яка є віддана справі Відкуплення. За прикладом перших мучеників християнства шість редемптористів показали своїм переслідувачам та всім учням Христовим виразне свідчення цілковитого віддання себе Богові і Церкві. Їхня євангельська лагідність є тихою, але дієвою обороною перед насиллям і переслідуванням, наочним прикладом послідовності і вірності до кінця. У цей Рік Віри іспанські мученики для всіх редемптористів стали прикладом святості і заохотою до життя в цілковитому віддані себе Богові і місійній справі Згромадження.

Днем їхньої літургічної пам’яті було визначено 6 листопада.

Молитва:

Боже, Отче наш, через хрест та самопосвяту Ти включив блаженного Йосифа Ксаверія і його співбратів (Киріака, Михайла, Юліана, Вікторіана та Петра) у таємницю Великого Відкуплення Твого Сина та вчинив їх через мучеництво вірними своїми свідками. Просимо Тебе за їхнім заступництвом, щоб ми були відважні у визнанні віри і щедрими в любові. Амінь.